Подкаст освітньої платформи «Культурний Проект», в якому ми говоритимемо з нашими гостями про філософію, книги, мистецтво і усе те, що допомагає нам не потонути у вирі повсякденних справ, бачити життя глибше і обʼємніше.
Reading the feed…
У новому епізоді досліджуємо артринок, мистецьку цінність і культуру колекціонування з Катериною Гонюк — CEO Subjektiv, української платформи, що допомагає відкривати, купувати та колекціонувати сучасне мистецтво. «Понад п’ятдесят років тому німецько-єврейська філософиня Ганна Арендт писала, що головною причиною виникнення тоталітарних режимів є нездатність людини самостійно формувати власні судження. Вона зазначала, що німці були добре освічені в науках і ґрунтовно обізнані з релігією, однак їм бракувало естетичної освіти. Мистецтво є невіддільною частиною нашої людяності. Якщо ми не здатні в
Чому, коли ми думаємо про придворні інтриги, загадкові вбивства, політичні союзи, нерівні шлюби й боротьбу за владу, то згадуємо Тюдорів, Борджіа чи французьких королів, але майже ніколи – українську аристократію? У новому випуску подкасту «Політ над буденністю» говоримо з історикинею Маргаритою Стафійчук про один із найцікавіших і водночас найменш знаних періодів української історії – XVI–XVII століття. Чому українська шляхта майже зникла з нашої історичної пам'яті? Як радянська історіографія вплинула на наше уявлення про минуле? Чим українські князі відрізнялися від тих, про яких ми вчили в
Що ми насправді маємо на увазі, коли говоримо «ідентичність» – і чому це слово сьогодні звучить звідусіль? У новому епізоді говоримо з політологом і дослідником національної ідентичності Богданом Бевзою про те, з чого вона складається, хто її формує і чому вона стала ключовим полем боротьби у сучасному світі. Це розмова про ідентичність не як абстрактне гасло, а як систему цінностей, моделей поведінки та емоційного відчуття приналежності, яка безпосередньо впливає на наші політичні рішення, суспільні конфлікти і здатність діяти як суб’єкт. У випуску говоримо про таке: чому ідентичн
Як 1990-ті змінили світ мистецтва? Що робити митцю у час війни, коли частина важливих наративів – не на часі, а внутрішня самоцензура змушує замовчувати багато речей? Чому українському мистецтву не потрібна квота на світових виставках? Як митці різних часів переосмислювали себе і світ у моменти великих політичних зрушень? Про все це – складне і часом болісне, але надважливе, ми поговорили у підсумковому у 2025 році епізоді подкасту «Політ над буденністю» з Тетяною Кочубінською – мистецтвознавицею, незалежною кураторкою, авторкою та лекторкою. Тетяна підсумовує головні мистецькі відкриття і тен
Критичне мислення — це холодний скепсис, чи навпаки — акт свободи? Гостя цього епізоду — Ірина Хоменко, філософиня, завідувачка кафедри логіки КНУ імені Тараса Шевченка і лекторка «Культурного Проекту». Говоримо про те, як навчитися мислити критично, але не втратити довіру до світу й людей. У розмові мова піде про таке: що таке критичне мислення простими словами (усвідомлення, «мислення про мислення»); чому емоції й інтуїція не обов’язково вороги — і як перевіряти інтуїцію; найпоширеніші пастки: дихотомічне мислення, упередження підтвердження, ефект Даннінга-Крюгера, ка
Чому монохромна картина Іва Кляйна може коштувати понад 18 мільйонів євро? Що насправді визначає цінність творів мистецтва – авторство, історія, унікальність чи наша власна потреба залишити слід у світі? Як мистецтво стає свідченням епохи та особистості автора, і чому воно важливе нам сьогодні? У новому епізоді ми говоримо про мистецтво, його цінність і силу переживати час із Ольгою Новіковою – мистецтвознавицею, завідувачкою відділу мистецтва країн Сходу Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків та лекторкою Культурного Проекту. Ольга досліджує мистецтво та культуру Японії
Як виглядає Київ сьогодні? Чому він такий різний і що робить його особливим? Як поєднати історію й сучасність, і яким може стати Київ майбутнього — зручним, красивим, людяним? У новому випуску подкасту «Політ над буденністю ми поговорили з архітектором, дизайнером і викладачем КНУБА Глібом Ушаковим про Київ середньовічний і Київ у Другу світову, про його розквіт, війни, пожежі, зміни на гірше і на краще. Київ – неймовірно суперечливе місто: він тисячоліттями залишається могутнім державним, культурним, економічним центром, і тяглість цієї історії можна знайти на його вулицях до сьогодні. Водноч
Що спільного між повсякденним життям людей і успішними бізнес-стратегіями? Чи можна «прочитати» культуру – і зрозуміти, чому ми поводимося саме так не лише у приватному житті, а й як споживачі? У новому епізоді «Політу над буденністю» говоримо з Тіною Полек, антропологинею, яка працює на перетині науки й бізнесу. Тіна досліджує, як люди живуть: готують, дивляться серіали, виховують дітей, взаємодіють у школах, офісах і соцмережах. Ці звичні деталі відкривають, що для нас справді важливо – і як це знання може змінювати бізнес, сервіси та суспільство. Антропологія – це не про екзотичні племена,
Є речі, які не зберігаються в архівах. Їх не можна показати в музеї, але вони здатні миттєво повернути нас у минуле, у конкретну кімнату, до конкретної людини. Це – запахи. Вони розповідають про епохи й суспільства, про любов і відразу, про владу, ритуали та інтимність. І навіть мають свою окрему дисципліну – історію запахів, яка досліджує, як пахло минуле. У новому епізоді подкасту «Політ над буденністю» наша гостя – Олена Гапак, дослідниця історії емоцій, сенсорної історії та повсякдення. Ми поговорили з Оленою про таке: як формувалась історія запахів, і як ми будуємо наше уявлення про світ,
Памʼять може бути дуже різною: індивідуальною і колективною, усвідомленою і абстрагованою від суті. Сьогодні, під час війни, наймасштабнішої у Європі і найбільш задокументованої за всі часи, існує велика спокуса загубити важливі голоси у гегемонії наративу. Про те, як уникнути спрощення сенсів, про мистецтво у війну і практики памʼятання, ми говорили у новому випуску подкасту «Політ над буденністю» з Галиною Глебою – історикинею мистецтва, дослідницею візуальної культури й фотографії, кураторкою виставкових та освітніх проєктів. Також Галина – співзасновниця The Wartime Art Archive і на практи
Вино починається з винограду, що проростає з виплеканої виноробом землі. Зрештою, уся історія вина – це історія про те, наскільки чіпко люди, що його зрощують, тримаються за свою землю. На українських територіях вино було багато століть тому – від Трипілля і грецьких поселень. Виноград росте в Україні всюди – а значить, діжки і келихи з хорошим місцевим вином є не лише, як ми звикли вважати, на півдні країни і Закарпатті. Вино роблять всюди – від Тернопільщини і Хмельниччини до Сумщини, Чернігівщини і Донеччини. Гість цього епізоду – ресторатор і амбасадор українських вин Сергій Клімов, який н
Як навчитися «читати» мистецтво, а не лише милуватися ним? Чому Боттічеллі досі вражає, а Тінторетто називають першим режисером кіно? І що нам можуть розповісти музичні інструменти на картинах XVII століття? У новому епізоді подкасту «Політ над буденністю» ми говоримо з історикинею і дослідницею мистецтва, лекторкою Маргаритою Стафійчук про таке: як мистецтво відображає час, його цінності, моду, політику і навіть жарти, які ми вже не розуміємо; чому варто пробувати дивитися на картини без підготовки, підписів і створювати про них власні історії; чому Стенлі Кубрик назвав Тінторетто першим в іс
Новий сезон подкасту «Політ над буденністю» розпочинаємо розмовою про кіно. Наш гість – Станіслав Битюцький. Режисер, дослідник кіно та керівник науково-програмного відділу Національного центру Олександра Довженка. Куратор кінофестивалю «Київський тиждень критики». Станіслав модеруватиме наш кіноклуб «Paradiso Cinema», у якому з вересня впродовж 4 місяців ми будемо досліджувати 4 країни та особливості їхніх кінематографів. У подкасті ми говорили з кінознавцем: - про українське поетичне кіно, химерність і сюрреалістичність як ознаку нашого національного кінематографу; - як Гоголь став найбільш
Новий випуск подкасту «Політ над буденністю» – про моду, стиль і те, як вони пов’язані з нашою ідентичністю та внутрішнім станом. Наша гостя – Оксана Шевченко-Дудченко, стилістка, менторка, експертка з особистого стилю. У Культурному Проекті стартує курс Оксани «Мова стилю: як одяг розповідає вашу історію». Він – про стиль як спосіб самовираження, терапію, діалог зі світом. У подкасті ми поговорили зі стилісткою про таке: - шлях до власного стилю та помилки, без яких він неможливий; - поєднання моди та національної культури; - українські бренди та їхні позиціонування у часи війни; - одяг як сп
Абстрактне і експресивне у класичному мистецтві, канонічне і завчене – у сучасному. І старе, і нове – як мова, памʼять, політичний інструмент. У шостому епізоді говоримо про скульптуру з Антіном Проненком, художником та дослідником мистецтва і культури, автором освітніх програм та кураторських проєктів у Києві та Львові. У його доробку понад десяток курсів, лекцій, освітніх програм та авторських досліджень. Напередодні старту курсу «Тіло у камені: скульптура від Античності до бароко» ми поговорили з його автором про таке: - чому скульптура – конкурент живопису, і що вона може дати, чого не дає
Культура проявляється не лише в мистецтві чи мові, а в кожному нашому щоденному русі: в тому, з якого боку ми дивимось на дорогу перед переходом, у способах вітання, у межах особистої дистанції. Ми не помічаємо цього, поки не потрапимо в інше культурне середовище. І саме тоді стає зрозуміло, що культура – це не щось зовнішнє чи нав’язане. Це вже є глибоко в нас – у наших тілах, у наших автоматичних реакціях. Вона визначає, як ми взаємодіємо з іншими, і формує той неповторний спосіб бути людьми, бути своїми у наших спільнотах. Це дуже загальне поняття, яке містить у собі величезну кількість сен
Про судовий процес, ковід, війну, масові вбивства у школах і життя зі штучним інтелектом, а також горори, детективи, рейви і вистави під водою – це все сучасна опера сьогодні. У новому епізоді подкасту «Політ над буденністю» розвіюємо усі міфи довкола опери і підштовхуємо вас шукати і знаходити вистави до душі. Як саме це робити – розповідає гостя подкасту Олена Савчук, співзасновниця громадської організації OPERA BRIDGE UKRAINE, режисерка Львівської опери та авторка програми для підлітків «Оперний для тебе!». «В оперу приходять геймери, аніматори й VR-дизайнери. І це змінює сам мозок театру»,
Героїня третього випуску – фуджурналістка Марія Банько. Вже 15 років Марія досліджує, як те, що ми кладемо у свою тарілку, визначає нас у культурному, національному, історичному та соціальному контекстах. У своєму проєкті War Cookbook дослідниця збирає рецепти воєнного часу, і за кожним із них стоїть історія: якась – про виживання під обстрілами, інша – про їжу як символ родинного тепла після повернення з фронту. Це і документування, і спроба розібратися у тому, як глобальні зміни змінюють наші звички і побут, і навпаки – як несвідомі усталені харчові ритуали впливають на наші життя, стосунки,
У другому епізоді говоримо з Ганною Дацюк – кинокритикинею, кураторкою кінофестивалю «Київський тиждень критики», авторкою та лекторкою курсів в Культурному Проекті. Ганна упевнена, що її дитинство закінчилося із переглядом «Птахів» Альфреда Гічкока, нова «Білосніжка» має штучно занижений рейтинг, а «Сяйво» – не найкращий фільм Стенлі Кубрика. У цьому випуску ви почуєте про таке: - чи є кому продовжити справу Девіда Лінча; - чому улюблене кіно варто передивлятись кожні пʼять років; - як сформувати власний кінословник і чому списки «100 must see фільмів» – не така вже й погана ідея; - що таке f
Гість нашого першого епізоду — Олексій Карачинський, психотерапевт, ветеран російсько-української війни і військовий психолог, кандидат психологічних наук. Ми поговорили з Олексієм про таке: • як працює префронтальна кора і чому вона «вимикається», коли ми голодні, невиспані або у стресі; • що стоїть за ефективним навчанням — і чому важливо починати з базових потреб; • чому Олексію відгукується формула Сковороди; • як щоденні ритуали допомагають утримати фокус; • чи здатен ШІ замінити психотерапевта; • як допомогти дитині обрати професію.
